"Щоб любити один одного, потрібно боротися з собою."
Ф.Достоєвський
_________________________________________
...пам"ятаєш між нами й досі стільки правди що важко дивитись в очі
нестерпно обпікають язик слова яким не судилось стати словами
це тільки думки що шкребуть серце кігтями щоночі...
як зберігати рівновагу коли більшість доріг складають ями?..
кожен сніданок гнітить прив"язкою до минулої ночі
годинник невпинно лоскоче вуха і шепоче "пора"...
в найближчій аптеці ти придбаєш найсильніші знеболюючі
маленька людино великого та могутнього пера...
і псуватиметься погода губитимуться маршрути
ніхто не застрахований від несподіваних втрат
коли падаючи ти не зможеш розпустити парашута
це насправді буде великий мат...
але здатність залишатись живим спровоковує силу
і після усіх невдалих падінь та мовчань
пишеш ночами курсивом
переходячи навіть найнебезпечнішу грань...
я зумію колись тебе полюбити
так як люблять коли навчились розуміти любов...
бо насправді ми надто часто помиляємось
у виборі своєї долі та молитов...
я зумію колись тебе полюбити
"так як люблять коли навчились розуміти любов...
бо насправді ми надто часто помиляємось
у виборі своєї долі та молитов..." - чудові слова!
Poetka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
промовиста прямота...задушевно-сердечно... 
Тонко,глибоко,чуттєво... 
а вірш.... 
мені такий близький... 
