Коли будеш шукати надії, не смій
Не впізнати польоти пророчі
У стожари, сузір’я значних перемін,
Що засліплюють стомлені очі.
Все лиши на місцях: свою примху і гнів,
Свій нестримний порив збий у клоччя.
Щоб не сталось, ніколи про це не жалій,
Не заплющуй від радості очі.
І якщо вже позаду часи – їм уклін.
Хай так буде, бо дні вже коротші.
Ти повір! Подивись крізь пітьму в далечінь,
Не проспи свою тінь опівночі.
Все у швидкості ігр – непідкорений ейс,
Ти відбий, потерпи, стри з лиця покерфейс.
25.11.11