Любов..а що вона означає? і як її розпізнати у нашому житті? усі говорять: любов вічна..любов все перемагає..та чи задумуємось ми над тим коли кажемо "я тебе кохаю" іншій людині? іноді ми це говоримо просто тому що без цієї людини сумно, а з нею весело...іноді кажемо ці слова бо надто сильно потребуємо любові..але це не любов, а тим більше не кохання..це чистий егоїзм, тому що справжня любов ніколи не скаже "я тебе люблю тому що ти мені потрібний" вона буде говорити "ти мені потрібний тому що я тебе люблю"..ми часто не задумуємось а чи ми дійсно кохаємо ту людину якій це говоримо? в нашому суспільстві уже взято як норма говорити ці слова дуже часто, та дуже багатьом..сьогодні зустрічаюсь з одним і говорю це йому, я завтра з іншим, і говорю те ж саме але іншому, адже він тепер зі мною..і ось так ми заплутуємось у власних почуттях, та у кінці втрачаємо надію найти дійсно справжнє кохання та говоримо що його не існує..на жаль, це реалії нашого життя, і напевно цього уже не змінити.. я зажди, перш ніж сказати слово "кохаю" думаю про себе, і задаю одне і те ж запитання "А ЧИ ГОТОВА Я БУТИ З ЦЕЮ ЛЮДИНОЮ НАВІТЬ КОЛИ ВОНА ЗЛЯЖЕ ТА НЕ ЗМОЖЕ ХОДИТИ?" і коли не находжу відповідь на це питання, то знаю що або мої почуття не доросли до слова "кохати" або і зовсім нічого немає..нам потрібно задумуватись над тим коли і кому ми що говоримо, щоб потім, у майбутньому, ми самі ж не були обманутими цими словами, адже багато хто і не знає істинного значення і у чому проявляється кохання...його можна відчути, але ж не буває воно 10 чи 20 разів за життя...тому кажіть "КОХАЮ" коли дійсно це відчуваєте, коли готові з цією людиною прожити все життя, виховати дітей, зростити внуків, зустріти разом сивину на волоссі..адже це прекрасно, дивлячись на уже зовсім стареньке подружжя яке пронесло через усі негаразди цей вогонь ніжності, розуміти що кохання у нашому житті все ж таки існує)