Жили раніше, все без варіацій,
все просто - шлях координацій,
належить нам, і лиш тобі,
одна лиш мить - і все в вогні.
А ти лиш очі закривала,
і нічого не хотіла чути,
моя любов - це покривало,
вона була - є - і буде.
Коли я йшов, то ти мовчала,
можливо потім закричала,
незнані фрази та слова,
казала, що боліла голова.
А я лиш вірив більш нічого,
і говорив, що ти і більш нікого,
не хочу я вже бачить,
не розуміла, що це значить.
А значить це - що тебе кохаю,
серця з`єднати я бажаю,
а тебе лиш огортає холод,
а мене емоцій голод.
Банальності знищені одразу,
вже нарешті чую, що зараза,
не ображаюся на тебе я,
і руйнується МОЯ земля.
Фундамент почуттів стає болючим,
а серце - це потік колючий,
у нас було це все,
однак партію не розіграли,
що це життя не нам несе,
лиш немунуче ми програли...
ID:
285334
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 10.10.2011 05:17:51
© дата внесення змiн: 10.10.2011 05:45:15
автор: EroS
Вкажіть причину вашої скарги
|
