Один старий, на схилі літ
Хотів відправитись в політ,
Бо все життя сіріло днями
І неспокійними ночами.
В садку, в старенькому сараї,
По світ й домівку забував.
Він марив про далекі крАї
Аж доки літачка не склав.
Єство від щастя розпирало,
А серце гулко калатало,
Вже в думках сповнювали мрії,
І не відтворені надії
Заліз в літак, завів мотора
І покотився легко й скоро
Під крилами простерлось поле,
Рівнини, хащі, крутогори,
Річки, озера, ковдр тумани
Моря, хмарини і лимани...
Уся сім’я шукала діда,
Перевернули все верх дном
Ніде залишив а ні сліду,
А дід спочив вже вічним сном.
В старому, темному сараї,
Дід мертво спав на жорсткій лаві
Малюнок літака тримав
Думки його ніхто не знав.
26.08.98 год.