автор: Ляля Бо "зміни плечей торкались важкими краплями…"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244105
зміни плечей торкались важкими краплями,
від кожної з них лихоманило, аж трусило
впертим і змученим, нам давалася сили.
так вектори оберталися в інший напрямок.
так ми ховалися, малювали свою територію:
крейдою коло, як хрестики-нулики в зошиті.
знецінювали свободу. не разом. умовно поряд.
замість істерик - "хочу" на вушко, пошепки.
досвід приймали від долі. як даність. як аксіому.
впивалися відчуттями мазохістично, тонко.
...не продавали душі і виглядали при цьому,
як діти із кульками ртуті на білих долоньках.
@
перемены плеч касались тяжёлыми каплями
от каждой из них трясло и лихорадило...
измученным и упрямым нам давались силы,
так векторы вращались в другие стороны.
да, мы прятались, рисовали свою территорию
круг мелом, как крестики-нолики в блокноте,
обесценивали свободу. не вместе. условно рядом.
вместо истерик - "хочу ", на ушко, шепотом
опыт судьбы принимали. как данность. как аксиому.
упивались ощущениями мазохически, тонко
... не продавали души и выглядели, при этом,
как дети с шариками ртути на белых ладонях.
плэйкаст : http://www.playcast.ru/view/1556322/e8a1188f5b5e8e582750c5e621e80d019bc286bepl