Пам’ятаєш, ми стобою зустрічалися?
І щасливими здавались наші дні:
Ми гуляли містом – цілувалися,
Нас втішали світлофорові вогні!
Жовтим кольором світилася розлука,
Жовта хвиля розітнула літню ніч:
Жовта квітка… Наче пляма - жовта мука,
В жовтій смузі розтавань і протиріч.
З того часу ми не бачились, кохана,
Просто нам не випадало, ось і все…
Я подався у світи, де доля п’яна,
Ти давно за іншим замужем уже.
Але ось приїхав, серце стисло:
Знову містом броджу до зорі…
І мені на згадку, чи навмисне:
Жовтим кольором співають ліхтарі.