Сама самотою
Лечу за тобою.
І бамц! Фюзеляж!
Життя – мій міраж.
Та вставши на ноги,
Я б’ю всі тривоги.
Тебе я доб’юся.
Від щастя втоплюся!
Лечу далі-далі.
Чекають медалі.
Й найкращий сюрприз –
Мій мачо. Дівочий каприз!
Дивлюсь – аванпост.
Вже скоро! Ось-ось!
Вже бачу героя,
Дівчат супербоя.
І вже долетівши,
Раптово спинившись,
Подумала: нащо та погаnь мені?
Сама ж я богиня чи ні?
Говорят, настоящих мужчин сейчас нету,
а где раньше были – глубокие трещины.
Но, я вас прошу, это глупые сплетни,
они все ушли просто к истинным женщинам...
(Pasha Broskii) http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248167
так чогось пригадалось...
Tania Kyrylenko відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви зробили з мене феміністку. Це не так.
Вірш-сатира!
Жінка справді має бути достойною і не бігати за чоловіками.