Розрізати б лезом твої світлі зіниці,
щоб переконатися, що через них проллється море,
таке ж тепле, як і твої руки.
Чи то в моїх тече крижана Бонаква?
Те море, неодмінно, заллє ціле місто,
яке вже і так потоплене
форматами...
Якщо так станеться, то
подаруй мені, будь ласка, найліпшого човна.
Лезо ж було моїм...