Чому мене не розуміють люди?
Поезія для них - це дивина.
Їм краще посидіти в барі,
Ковтнути доброго вина.
А сиджу і думаю, як добре,
Що все це можу положити на папір,
Полинути у край далекий
І полетіти ввись до зір.
Усе це світ: нинішній, вчорашній,
Де скрізь лунає горе і журба.
Зараз у ньому осінь,
І ми не знаєм чи прийде весна.
Чому мене не розуміють люди?
Чому поезія для них - це дивина?
У сьогоденні може бути осінь,
В моєму серці - лиш весна.
