UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Michel Nako: Сільська самотність. - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Микола Верещака, 11.03.2011 - 15:38
Підсумки. Всього три строчки, а скількибалачок! Стало зрозуміло, що з суржиком можна і треба боротись. А яким способом: 1)нещадно насміхаючись над ним, або 2)вперто використовувати укр. літ. мову. КРІПАКОС, 15.02.2011 - 10:33
мане найбільше нервує коли там ріні москалоїди сміяться з нашої мови і перекривляють її в різних шоу по тебе: різні там харашо канєшна ілі сьодня, типу як тв програма "рюрікі". "средня школа", як не жили в селі то не насчися говорити на тій мові, і це не достатньо буде додати пару русизмів і ти вже імітуєш сільську говірку наприклад Полтавщини, все це вплив якого треба позбуватися, так як його 50 років було менше, 100 ще менше, двісті ще менше, а 400 і російської мови взагалі не було. я наприклад не розумію чому кацап кацапом а коли анекдот про кумів то розказує на суржику, чому він не розказує на своїй, тій же ж рязанській говірці: хорошо, кокошнік бололайка і тд., так ні висміюють нашу мову, а ми їм ще і допомагаємо, так?
Michel Nako відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви знаєте - я поділяю ваш гнів - він благородний, але якийсь недостатньо обгрунтований. У кожного народу є свої телята, а є і леви, і тигри, і монстри типу касатки - це найбільший на Землі хижий ссавець - ще його називають китом-вбивцею. Це більше восмьми тисяч кілограмів роздратованих різними пристрастями м"язів - і у нього немає ворогів - окрім таких же касаток - тільки ЩЕ БІЛЬШИХ і ще роздратованіших. От я Україну сприймаю як цивілізацію-касатку. Вона величезна і могутня, прекрасна і пристрасна, щедра і горда - а оті усі москальські паскудства - то прилипали на її гладенькому довершеному тілі, різні рачки-павучки безхребетні. Подивіться мій профайл - вам відразу стане ясно - хто я, чий, звідки родом - і багато ваших нервів заспокоються самі собою. Я зараз чим, власне, опікуюся? Я прославляю Україну на усіх перехрестях Всесвітньої Павутини зранку доночі ЯК: я демонструю її досягнення, красоти, широти, глибини - і не звертаю уваги на балакунів-прилипал. Ну іноді там десь на інформаційних сайтах пошлю парочку прилипал москальських на п"ять веселих букв - і знову до мого улюбленого Приорілля, до віршів, до фоток, до Гууглу Земля - до чогось конкретного, до відчуття Любові до Рідного краю, до його прекрасної мови, до його окликів і прислів"їв, до свіжості польових квітів і незайманості далеких річкових заплав і плесів. Питання - то старший брат серед слов"янських народів - для мене вирішене давним-давно, хто з братів вихований, поміркований і шляхетний, а хто агресивний, наглий, грубий і хамовитий - ну це ж ясно - як Божий день! Плюс до всього - ми маємо прекрасний, іскристий, правічний український гумор - який тисячоліттями рятує нашу прадавню культуру від сумної долі латинян і їх прекрасної колись мови. Ну не знаю... Є прекрасне арабське прислів"я: "Собаки гавкають - а караван іде." Нехай щьолкопьори кремлівські хоч зі штанів повиплигують - а всеодно наша земля залишиться нашою - що б на ній не сіяли - та нехай і бур"яни ростуть - бо коли бур"яни - земля відпочиває.
Le Magnifique, 14.02.2011 - 08:09
Та я теж родом з зсуржифікованого Поділля. Але коли поступив на навчання у Львів, поступово почав розмовляти більш літературною українською мовою. Просто треба весь час підсвідомо старатись не вживати суржик, і він зникне.
Michel Nako відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Часто мотаюсь на вєліку по Приорріллю - то гриби шукаю, то звіробій збираю - багато у лісах і полях і заливних лугах моїх інтересів, ну фотографую, звичайно - є такий альбом "Цивілізація квітів" - люблю квіти. Але найбільше люблю польові квіти - будячки, ромашки, чабреці - ну розмаїття від березня до листопада. Так от для мене суржик - поряд з офіційною літературною мовою садових і клубних троянд і чорнобривців з майорами - це величезне природнє зібрання прекрасних словесних квіточок, непоказних і безсистемних, пророслих бознаде і хтознаяк - але - якщо ви пробували фотать ці суржинки у режимі МАКРО - там відкривається раптом при БЛИЗЬКОМУ спостереженні ТАКІ незвичайні форми і кольори і запахи - закачаєшся. Врешті - я не належу до жорстких академістів. Вважаю рідну мову живою, такою, яка постійно трансформується і розвивається - і включаю у мій суржик і французькі, і італійські, і іспанські слова і вирази. Ну а російська мова на Дніпропетровщині розквітає просто МАХРОВО - і куди ж від неї подітися...
Le Magnifique, 10.02.2011 - 09:13
Калітка - в російской дєрєвнє.) Там же - і харашо.) А на селі в Україні - хвіртка. І - добре.) Michel Nako відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та да... Мабуть... Тільки суржик - він і у африці - суржик... І у мене немає до нього відрази. Навпаки - я люблю суржик. Він не шляхетний, як прадавня українська мова - він простецький і дотепний - прикольний - як зараз кажуть. І разом зі стоїчним відстоюванням чистої мови Кобзаря у герцях з росіянами - я люблю Приорільський суржик - бо ТАК говорять мої мама і тато, і цілі села на нашій спаплюженій тотальною насильницькою русифікацією Дніпропетровщині. Не кажуть у нас "хвіртка". Ту штуку, яка дзенькає при відкриванні чужою людиною, ми називаємо "калітка"! І ЩО ви з нами зробите?
Michel Nako відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Слів-то у мене досить - мене відчуття приваблює. Якщо ви ніколи не затримувались у селі після десятиліть життя у столиці - ви не відчуєте. Неможливо уявити, не скуштувавши Самотньості.Я скуштував - і ділюся з вами смаком Сільської Самотності... Вона небагатослівна... КРІПАКОС, 03.02.2011 - 16:10
ще напишіть "дєрєвєнскоє одіночєство" для балансу  .буде тоді супер карашо. Michel Nako відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за оцінку - але вона мені видіється нещирою... У православії мені дуже подобається обов"язковість Доброї Волі віруючої людини. Не бажаєш вірувати - ніхто не примушує. Навіщо Ви мене підбиваєте "ще напишіть"? Характерника підбить неможливо. Бо я дуже чітко знаю, що і ЯК я хочу написать. І саме ТАК пишу. І Вам демонструю, не чекаючи і не бажаючи ані критики, ані оцінки. Єдине, чого я прагну - співчуття. Як співучасті у моїх відчуттях. Спільного чуття - як чуття єдиної родини. Єдиної країни України. Колись я полемізував з пофесурою літінституту, коли пробував доводить кремлівським мовознавцям, що оклики і жаргонізми Остапа Вишні НЕ ТРЕБА перекладать на російський лад - бо вони є характерність цілого краю, регіону планети з унікальною системою окликів. І полтавське "Егей, цабе!" не треба підміняти рязанським "Эй, правей!" - бо переклад буде вже не про Полтавщину - а про Рязанщину - а між ними півтори тисячі кілометрів. А вони, звичайно, з піною у рта доводили мені, що рязанські оклики - кращі і правильніші. Бо ВОНИ б хотіли всеньку Україну примусити цвенькати на рязанський манер. Або на вологодський. А я не погоджувався тоді - і не погоджуюсь тепер. Бо кожна місцевість має і має право на індивідуальні відмінності від шляхетної державності своєї егіональної мови. Не знаю - зрозуміло я пояснив свою позицію?!?
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
