Розриває страх розлуки
Серце, душу й тіло.
Простягну до нього руки –
Й наче полетіла.
Оглянŷвшись, зупинилась –
Затремтіли руки.
Захотіла все забути –
Та почулись звуки...
Звуки музики печальні,
Сумні й не веселі.
Та й мої думки такі ж, -
Наче у пустелі.
У душі моїй зима –
Сніжна і холодна,
В серці в мене – пустота!
Хоч я з тим – не згодна!
Страх цей ще живе зі мною,
Йдуть за днями дні,
Але страху не забуду,
Бо він в спогадах, в мені...