Вже небо все засіялось зірками,
І місяць кінчик носа показав,
Ми там були одні, і нами
Неначе світ весь подих тамував.
Там ліхтарі світили ясними вогнями,
І вітер з листям вальс свій танцював
А ти своїми карими очами,
Хотіла б знати, що ти там ховав,
Чи може темними ночами
Ти іншу обіймав і цілував?
Та поєднавшися серцями,
Не знав що діяти і легко покидав,
Колись мене, леліючи квітками,
Тепер же, геть од себе гнав!
