Кохання,як вода
закрив лице-просочиться крізь пальці
як не тікав від неї,знайшла вона мене
Вона тече,а серце бєтсья важче.
Кохання,як вогонь.
Когось він гріє,а хтось горить у ньому
Він часто затихає,всього лиш тліє у душі
Забрунюючи серце,гірким отруйним димом
Моя любов така ж як музика
Є ритм,вона - палка,та грають струни серця.
Симфонія в душі зіграла реквієм для мене
Він став останнім,що я почув від неї.
Пройшло півроку,рік?а наче вже століття.
Я розменувся з плинним часом.
Я ніби знову покохав...
та зовсім це не та вода,ні музика,ні той вогонь
що так вбивали і я їх так любив
