Горів світанок барвами ясними.
І грали роси на струні весняній.
В ту мить веселку я вплела у коси,
Я барви Увібрала полум'яні.
Я вірила весні і світлим ранкам.
Я плакала з дощами серед ночі.
Я виливала в зливи сірі очі.
Сьозами закривала чисте небо.
Я з вітром розмовляла на світанні.
Я бачила, як зорі сиплять срібло.
Я не відчула зовсім недовіри,
Коли чуже мені зробилось рідним.
На хвилях моря чорного гойдалась.
Купалась в ласках ніжного прибою.
З заходом сонця в серці прокидалась,
Мелодія, що звалася журбою.
