Що ж таке осінь??
Часто думаю над цим.
Пора романтики? Світлої і легкої, як бабине літо, чи сумної і ностальгічної, як останні дні листопада...
Час, відведений Богом спеціально для таких оце, як я, щоб посумувати?...
Закінчення того, що ми називаємо відпочинком (канікулами, відпусткою etc.)?..
Звичайний природний цикл, який в людини називається просто "старість"?...
Чи просто важка данина, яку ми сплачуємо щороку за чергове неповторне літо?...
А може, все це і є ОСІНЬ?...
Пора, коли час обдумати все, чим затьмарювала голову весна і дурманило вечірніми ароматами літо....
Пора, коли схиляєш голову перед невблаганним плином часу...Як перед перед заходом сонця, як перед смертю...
Пора, коли відкидаєш всі принципи і умовності, коли найбільшим благом на землі стає чашка гарячого чаю з лимоном і розуміння того, що твій дім - твоя фортеця...
Пора, коли згасають неправдиві та "неякісні" почуття. Залишаються лише справжні... Коли ти спускаєшся з небес на землю, вже не чекаєш "завтра" а живеш сьогодншнім. Коли гинуть всі ілюзії, з очей спадає пелена...
Цим осінь і відрізняється від весни.
Це пора легкого смутку... Жовтого листя і чогось такого, що не можна описати словами...
Гарно! Страшенно люблю осінь, особливо її запах- п*янкий, з ароматом прілого листя, він залітає до кожної оселі, розноситься по всіх кімнатах і приносить щось своє, таємниче і незвідане...