Нещодавно, на одному з українських сайтів, прочитала цікавий вислів, який, на думку автора, характеризує релігійний фанатизм. Цей вислів звучав так: "Віра без любові робить людину фанатиком". Справді цікава і доволі логічна трактовка однієї з найбільших хворіб 21-го століття.
С.Бурлак трактує релігійний фанатизм, як "пристрасний вираз нетерплячості сповідання певних вірувань, які за своєю суттю мають суб"єктивний характер, відрізняються щирим переконанням абсолютної істиності принципів тієї чи іншої релігії, стійкою вірністю та здатністю пожертвувати власним життям та життям інших заради вірувань".
Можу погодитись з С.Бурлаком - частково. Не доцільно, як на мене, вживати у характеристиці релігійного фанатизму лексичне сполучення "щире переконання". У фанатизмі існує поняття навіяного переконання, але не "щирого". Характер релігійних фанатиків формує лідер. В більшості це - маніпулятивний вплив на несвідомі елементи психіки з певною корисливою метою. Засобами впливу являються - психологічне навіювання, гіпноз. В даному випадку вказані засоби приховані і використовуються для досягнення певної мети, яку поставила перед собою особа. Найцікавіше, що муніпулятори - не є фанатиками. Це розумні люди, що оволоділи необхідними для них техніками впливу. Натомість фанатик не є егоцентристом, а просто - жертвою впливу лідера. Підпорядкування лідеру - перший елемент формування несвідомого фактора фанатизму. Лідер контролює дії особи, створює новий тип існування у соціумі. Таким чином, фанатик - свтоглядно зубожіла особа, що втратила раціональний погляд на світ та суспільство. Саме таке однотороннє бачення світу створює конфлікти не лише у певних організаціях, а й соціальних групах, нації.
Зауважимо, що окрім релігійного існує й політичний фанатизм, передумовою якого є маніакальне прагнення до влади...
Але про політику не варто говорити, бо там занадто багато фанатиків...
