Леді сльоза стікає з безодні
Мрій, бажань, надій, розчарувань,
І що несе вона сьогодні, у чистоті своїх зізнань:
Смуток, радість, біль нестримну,
Плин минулого безслідно...
Знають про все відчуття лиш одні,
Волю дають їй усе це знести.
Сповнена леді не стане чекати,
Помчить мов ріка вона, вихід шукати
Шлях почуттям покажуть сліди,
Вологі й блискучі у сяйві вони.
Справжня, кристальна, довершена міс
Полегшить тягар, розтане як сніг,
Сліди що залишила, зникнуть також
Для звершень наснага повернеться, що ж...
Ніби рік увібрала всі сезони сльоза,
Ось воно літо, а он і зима
Знову змінить тепло ті холодні вітри,
Линуть спогади хутко і зігріють вони,
Насолода огорне від приємних хвилин,
А все решта - то зникне, як розсіяний дим!
