300 спартанців біля Фермопіл,
300 козаків біля Берестечка,
300 ліцеїстів біля станції Крути
вкрили себе невмирущою Славою.
Вічна слава ГЕРОЯМ !
"Через недолугість одних
В сніги впали другі ..."
Стою на станції Крути...
Як же так вийшло,
Не можу збагнути,
Що тридцять студентів
Мусіли вмерти?..
Душею прозорі,
Чисті, як скло,
Тут тридцять студентів
В могили лягло...
Хто сьогодні згадає?
Хто сьогодні заплаче?
Навіть ворон на станції
Тривожно не кряче...
І сліду немає
Від їхніх кісток.
Ніхто і не знає
Їх юних думок
Та їхніх слів
В останню хвилину...
Почуття на замок,
Мовчу вже годину.
А думка тривожно
Б'ється в чоло -
Жить хотів кожний,
Як статись могло...
Чому юні душі
Не встигли пожить,
Осипались мов груші
В буремну мить?..
Станція Крути -
Пам'ятник смерті...
Хіба можна забути,..
Невже в пам'яті стерті
Імена тих студентів?
Хіба їхня вина,
Що мусіли вмерти.
Що для їхніх весіль
Не лишилось вина?..
Лише кров на снігу
Закипала в кисіль
Та стогін і крик,..
І заметіль...
Станція Крути.
Вас не забути...
Он теплим літом,
В зелені рути,
Горять незабутки
Посеред рейок...
... Сижу біля будки
І капають сльози
Під спів "канарейок"...
А поруч стогнуть...
Уже тепловози...
...........................
... Станція Крути,
Рейок і шпал
Залізні ряди.
Станція "Нуль"...
Невмовкаючий шал
Снарядів та куль...
Тридцять юних голів
Тут упали в сніги,
Бо привів Муравйов
Нащадків "Орди"...
На залізних штиках
Юна кров запеклась
І по їхнім руках
Кумачем розлилась...
Ох, "брати", ви "брати",
З монгольским оскалом.
Від вас смерть лиш - знайти
В цих обіймах "ласкавих"...
... Тридцять юних сердець
Вкрили пурпуром сніг.
Кожний знав, що кінець
Та стояв скільки міг...
Тридцять мертвих жоржин
Пламеніли в снігу.
Тридцять юних Марин
Витирали сльозу...
..................................................
... Маревом білих, холодних снігів
Їхні мрії у вічність назавжди пішли...
Так тридцять студентів, тридцять орлів
Велич і славу в народі знайшли.
Юних сердець відважний порив
Став на шляху навали-руїни...
З могили Аскольда лине призив -
Цінуйте,
Цінуйте,
Цінуйте
Свободу
Своєї
Країни !!!
2003 р.
Приємно вражена. Чудовий вірш про увіковічнення пам*яті наших юних героїв. Спасибі Вам.
Слава героям!
Матимете бажання, познайомтеся із моїм твором "Незакінчена пісня під Крутами" (розд. "Знайди в собі ти Україну" за 2.07.2015.)
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі! Скільки разів не бував на заходах з нагоди цієї дати, завжди відмічав про себе, що цей вірш був ніби підсумком цих заходів...
Спішу ознайомитись з Вашим віршем. Дуже незручно в тими всіма розділами, тому я в себе їх не заводжу...
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Слава народу і його великому терпінню!.. Бо історія має властивість повертатись і часто в гіршому вигляді...
Тяжко даються чомусь нам її уроки... Та час іде і в нас трудові руки та і голова не найгірша...
Дійсно хочеться помовчати і спом'янути їх... Це дійсно були українські Фермопіли... І це неодноразово підтверджувалось...
Просто помовчу...
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікава в нас земля-батьківщина у всіх відносинах. Та тільки не везе нам на власну "еліту". В неї якийсь страшний "зуд" в руках... Просто паталогічний. А потім їхні надбання народ розгрібає віками...
Спасибі, що читаєте...
Вічна пам'ять!
Історія нічого нас не вчить, на жаль...
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірні Ваші СЛОВА – Історія нічого нас не вчить, на жаль...
Наша історія ходить по колу і повторяється до безконечності раз... (а про деталі не варта і говорити).