Не знаю, чи знову зустріну ранок,
Не знаю, чи знову загою рану,
В своїй душі… глибоку рану…
Не знаю, чому я знову плачу…
Не знаю, чи знов тебе побачу…
Та образ твій в моїй душі…
Не знаю, чом серце вже не б’ється…
Не знаю, чи ще колись озветься
В моїй лиш плачучій душі…
Не знаю я чому страждаю…
Не знаю, чом тебе кохаю…
Думками я до тебе лину,
І знай – тебе я не покину!