«Хом’ячок» здається смішно
І для тебе то є гра .
Як могла не помічати «суслика» такого я,
Може в нірку заховався,
Може я не вигляда .
Та навіщо ,якщо доля, то знайшов би ти мене
Я зустріла тя , кайфово, що тепер
я точно маю дорогого мені друга.
Не жалію, бо я знаю,
що ти той, кого шукала,
Той, кого я малювала
(Я зчитала з мого серця
А змальовувала з тебе.)
Що я можу ще сказати, що ти мій вже
І ,напевно, не відпущу більше з серця.
Я жартую, звісно, знаєш,
Я твоя маленька бузя,
ну а ти мій звісно «суслик».
