Буду завжди, ти так і знай,
Другом твоїм, ну і нехай.
"Океан Ельзи"
…Ти розповідаєш мені про море, як уперше побачила його, і як тебе спершу злякала синя безодня, що значила собою край світу, за яким – урвище, незбагнене дитячій уяві у три роки. Як ти вперше ступила в море, і воно обійняло тебе, і ти перестала боятися, і ви з ним подружилися назавжди.
…Ти розповідаєш мені про дитинство, у тебе тоді були чорні окуляри, якими ти пишалася, і набір кольорових резинок для волосся, якими ти пишалася. Як батьки любили і балували тебе, як тобі купували лимонад у целофанових пакетах і морозиво з автоматів. Як ви гуляли по пристані, де дивакуватий художник вирізав з кольорового паперу силуети натурників і наклеював на листівки, він і твій силует вирізав з червоного паперу, ти мені обов’язково покажеш. А потім ви знову йшли на пляж і каталися на катамарані під назвою "Flying Fish", а ти лише за кілька років, уже в третьому класі дізналася, що це означає "Летюча риба", бо тоді ти не знала англійської і не бачила летючих риб навіть у книжці.
…Ти розповідаєш, які були чудові квіти у дворику твоєї бабусі. Як ти любила фоткатися поміж квітів і як тебе любили фоткати. А ще ти любила фоткатися в темних окулярах, якими ти пишалася. А ще у бабусі був смішний песик, з яким ти любила гратися, але чомусь так жодного разу і не сфоткалася. Чому? Ти не знаєш. Ти перекидаєш тверду сторінку фотоальбому і говориш знову. У тебе була джинсова спідничка, якою ти теж пишалася. Правда, вона личить до окулярів? А от гарних босоніжок не було, тому ти любила ходити боса, стопи швидко звикли до нагрітої, шорсткої бруківки центральних вулиць приморського міста.
…Ти підливаєш мені чаю, підсуваєш ближче вазочку з печивом. Ти знову говориш. А ще тоді в моді були перебивні картинки, батьки тобі купили картинку з диснеївською Русалонькою, ти тоді ще не бачила цього мультика, але картинка сподобалася. Правда, гарно вона виглядає на цій футболці? Так, ти справді була модна дівчина. Ти смієшся і розповідаєш мені про дельфіна. Про одного дельфіна, з яким тебе теж сфоткали і з яким ти подружилася і не хотіла його відпускати. І дельфін теж подружився з тобою, ти певна в цьому. Так, у тебе багато фоток. Твій тато фотолюбитель, він фоткав тебе і на пляжі, голісіньку, ти потім заховала ті фотки, але мені ти покажеш і їх, адже я твій друг.
…Ти довірливо тримаєш свою руку у моїй руці і розповідаєш. У тебе першої серед твоїх подружок з’явилася лялька Барбі. У тебе була найбільша колекція вкладишів від жуйок у класі. Ти постійна тягала в школу ті вкладиші – мінятися з друзями, в школі існувала ціла біржа обміну вкладишів. А ще тато привіз тобі з Німеччини спеціальну косметику для дівчат, і ти першою в класі почала підфарбовувати очі, хоч учителі і соромили за це. Ти дивилася південноамериканські серіали і щиро переживала за їхніх героїв. Ти нічого не читала серйозного, крім казок і дитячих віршів. І з поведінки більше трійки ніколи не мала. Мої пальці обережно, злегка погладжують твою долоньку. Ти у відповідь по-ніжному міцніше стискуєш мою руку.
…Ти говориш. Навіщо ти говориш? Краще поцілуй мене. Я їхав до тебе крізь жовтневу зливу, зігрітий мрією – поцілувати тебе. Ти могла б зігріти мене поцілунком, але натомість грієш чаєм. Я вслухаюся у твої розповіді про дитинство, але вони нічого не значать. Повернися до мене, щоб я міг обійняти тебе. Я не хочу більше чаю і тістечок, я хочу відчути твоє тепло в себе на грудях. Не говори, помовч у моїх обіймах. Я твій друг, але хоча б на вечір – покохай мене так, як я кохаю тебе вже не знати скільки. Як першопроходець, я продираюся крізь зарості твоїх різноколірних спогадів про дитинство, і все чатую на мить, САМЕ ТУ мить, мить тиші – прилинути до тебе. Коли ж вичатую її? …Серце пришвидшує биття. Ти зовсім поруч, але недосяжна, відгороджена своїми щебетливими спогадами і ароматною парою чаю. Ти смієшся і гортаєш вільною рукою фотоальбом.
21.09.08.
ID:
110697
Рубрика: Проза
дата надходження: 06.01.2009 12:55:02
© дата внесення змiн: 06.01.2009 12:55:02
автор: Діма Княжич
Вкажіть причину вашої скарги
|
гарно! теж люблю "Океан.."
