Я той, хто захищає спину
Від злості дурнів та близьких.
Завжди на варті без спочину
І знає всі твої стежки.
Я той, хто вийшов зі сторінки.
Простий герой дитячих снів.
Заручник, кинутий до стінки.
Надія, що живе на дні.
Я пил кімнат, які чекають.
Я сіль від сліду на щоці.
Я той, кого колись згадають,
Відчувши небо на руці.
Я стану вітром, сном, обманом,
Минулим, спаленим дотла.
От тільки б не відкрились рани.
От тільки б пам’ять не пішла.
Згадай всі втрачені молитви.
Врятуй всі храми, що не зніс.
Вгамуй відлуння від гонитви.
Відчуй на смак невинність сліз.
Тремтять долоні на коліні.
Сідає пил колишніх смут.
А ми? Ми - тіні. Просто тіні.
Сьогодні. Вічно. Зараз. Тут
