|
Джерела оригіналів: Sir Thomas Wyatt, the Elder (1503–1542). Luminarium, an Anthology of English Literature, Веб-сайт: https://www.luminarium.org/renlit/wyatt.htm;
Sir Thomas Wyatt. The Complete Poems. Edited by R.A. Rebholz. Penguin Random House 1978. Це видання також – джерело коментарів.
The lover describeth his being stricken with sight of his love
The lively sparks that issue from those eyes
Against the which ne vaileth no defence
Have pierced my heart, and done it none offence,
With quaking pleasure more than once or twice.
Was never man could any thing devise,
Sunbeams to turn with so great vehemence
To daze man's sight, as by their bright presence
Dazed am I ; much like unto the guise
Of one stricken with dint of lightning,
Blind with the stroke, and cying1 here and there :
So call I for help, I not2 when nor where,
The pain of my fall patiently bearing :
For straight after the blaze, as is no wonder,
Of deadly noise hear I the fearful thunder
Закоханий описує, як був вражений поглядом коханої
Від іскорок живих з очей її
Я захисту не можу відшукати.
Уміють серце солодко вражати,
Хоч не дратують почуття мої.
Іще шукаєм засоби свої
Від сонця променів, що чарувяти
Спроможні так, що будуть осліпляти.
Зі мною так вчинили, осяйні.
Мов блискавиця вдарила, одначе,
Живу: такий, не бачачи, блукає.
По допомогу клич мій не змовкає,
Біль від падіння зношу я терпляче.
За спалахом – немає дива в тім –
Відмови чую я жорстокий грім.
Переклад 7.12.2024
Вільне наслідування сонета 258 Петрарки.
Hе payeth his lady to be true ;
for no one can restrain a willing mind
Though I myself be bridled of my mind,
Returning me backward by force express,
If thou seek honour to keep thy promise,
Who may thee hold, my heart, but thou thyself unbind?
Sigh then no more since no way man may find
Thy virtue to let though that forwardness
Of fortune me holdeth; and yet as I may guess,
Though other be present, thou art not all behind.
Suffice it then that thou be ready there
[10> At all hours, still under the defence
Of time, truth, and love to save thee from offence,
Crying, ‘I burn in a lovely desire
With my dear master’s that may not follow,
Whereby mine absence turneth me to sorrow.
Він просить свою пані зберігати вірність, бо ніхто не може обмежити бажання
Невільний я з моїм бажанням бути,
Від нього вимушено від’їжджаю,
Та, серце, хто розстатись спонукає
Тебе, як ти не хочеш відштовхнути?
То не зітхай, нікому не звернути
Чесноти до негоди, що чекає,
Хоч доля вдалині мене тримає.
Є інші, та тебе теж згодні чути.
Достатньо, що готовність в тебе є,
І є надійна охорона: разом
Час, вірність і любов женуть образу –
Гукни: «Палке бажання це моє,
Як в мого пана! Тут його відсутність
Дає йому пізнать розлуки скрутність».
Переклад 6.12.2024
Наслідування сонета 98 Петрарки.
The lover laments the death of his love
The pillar perished is whereto I leant,
The strongest stay of mine unquiet mind;
The like of it no man again can find –
From east to west still seeking though he went –
To mine unhap, for hap away hath rent
Of all my joy the very bark and rind,
And I, alas, by chance am thus assigned
Dearly to mourn till death do it relent.
But since that thus it is by destiny,
[10> What can I more but have a woeful heart,
My pen in plaint, my voice in woeful cry,
My mind in woe, my body full of smart,
And I myself myself always to hate
Till dreadful death do cease my doleful state?
Закоханий оплакує смерть своєї коханої
Стовп, на який спирався я, упав,
Мій неспокійний розум не втихає.
Ніде йому подібного не має,
Хоча б і цілий світ хто обшукав.
Ось випадок, що щастя відібрав –
Так дерево, бува, кору втрачає.
Це жереб мій, скорбота не лишає,
Зі смертю я відраду би дістав.
І, як дожив до присуду такого,
То що лишилось, як не горювать?
Пером – скорбота, голос болю – мова,
Мій розум плаче, тілу – все страждать.
Ненавиджу себе я безнастанно,
Лиш смерть лиха – то край лихому стану.
Переклад 06.12.2024
Наслідування сонету 269 Петрарки, де Петрарка оплакує смерть свого покровителя, Джованні Колонни, та Лаури. Можливо, тут Ваєтт оплакує смерть свого покровителя, Томаса Кромвеля.
The lover unhappy biddeth happy lovers rejoice in May, while he waileth that month to him most unlucky
You that in love find luck and sweet abundance
And live in lust and joyful jollity,
And live in lust of joyful jollity,
Arise for shame, do way your sluggardy :
Arise, I say, do May some observance.
Let me in bed lie dreaming in mischance ;
Let me remember my mishaps unhappy,
That me betide in May most commonly ;
As one whom love list little to advance.
Stephan1 said true, that my nativity
Mischanced was with the ruler of May.
He guessed (I prove) of that the verity.
In May my wealth, and eke my wits,2 I say,
Have stond so oft in such perplexity :
Joy ; let me dream of your felicity.
Нещасливий закоханий закликає щасливих закоханих насолоджуватись травнем, а сам оплакує цей місяць як най нещасливіший для себе
Ви, хто в любові розкіш милу знає,
Хто весело утіхам віддається,
Вам сором! Лінь прогнати доведеться,
Нехай повагу травень викликає!
А я посплю. Хай сон мій нагадає,
Як випадок нещасним обернеться.
Зі мною часто в травні це стається,
Як з тим, кого кохання не вітає.
Мав Сефам рацію: так народився
Я, що із травнем завжди я в незгоді.
Я це підтверджую, із цим вже звикся,
Для мене травень – місяць втрат, та й годі!
Загрози статкам і життю траплялись.
Нехай мені насниться ваша радість!
Переклад 11.12.2024
Сонет містить декілька відсилань до Чосера.
Зі мною часто в травні це стається — у травні 1534 та у травні 1536 Ваєтт був ув’язнений. У травні 1536 р. було страчено Анну Болейн.
Сефам – можливо, астролог Едвард Сефам.
The lover confesseth him in love with Phyllis
If waker1 care ; if sudden pale colour ;
If many sighs, with little speech to plain :
Now joy, now woe, if they my chere
distain ;
For hope of small, if much to fear therfore ;
To haste, or slack, my pace to less, or more :
Be sign of love, then do I love again.
If thou ask whom : sure, since I did refrain
Brunet, that set my wealth in such a roar,
Th' unfeigned cheer of Phyllis hath the place
That Brunet had ; she hath, and ever shall.
She from my self now hath me in her grace ;
She hath in hand my wit, my will, and all.
My heart alone well worthy she doth stay,
Without whose help scant do I live a day.
Закоханий зізнається у коханні до Філіс
Сплю мало й бліднути я раптом став,
Зітхаю часто і недовго скаржусь,
То посміхаюся, то побиваюсь,
Надії мало, страх великий взнав.
То я спішу, то зволікать обрав…
Як це – ознаки, що з любов’ю знаюсь,
То знов люблю. Кого? – тепер зізнаюсь.
З бунтаркою чорнявою порвав,
І Філіс її місце посідає,
Що щира і назавжди вже прийшла.
Вона до мене благодать являє,
Думки та хіть мої до рук взяла.
За справжню цінність закохався я,
Нема, щоб не підтримала, ні дня.
Переклад 07.12.2024
Чорнява (в оригіналі «Brunet») – можливо, Анна Болейн.
Філіс - нова кохана Ваєтта, можливо Елізабет Даррелл.
Вона до мене благодать являє - Відповідний рядок оригіналу «She from myself now hath me in her grace» («Всупереч мені тепер має мене у своїй благодаті»). Як зауважує Р. Ребгольц, за змістом це протестантська релігійна метафора: благодать – це любов і доброта Бога, спрямовані на грішників, незалежно від їх невартості.
Думки та хіть мої до рук взяла. Відповідний рядок оригіналу «She hath in hand my wit, my will, and all» («Вона тримає в руці мій розум, моє бажання/волю, і все»). Оскільки will – це ще й назва чоловічого статевого органу, можливо, дуже непристойний образ в оригіналі.
Ілюстрація: кадр з серіалу "Тюдори". Ваєтт і Анна Болейн
ID:
1028379
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Сонет
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 12.12.2024 00:08:08
© дата внесення змiн: 12.12.2024 00:14:26
автор: Валентина Ржевская
Вкажіть причину вашої скарги
|
