Коли все зупинилось, а місто заснуло,
Коли сніг нерухомо заліг на поріг,
Коли вдома така тепло, на вулиці ж студень,
Ти виходиш і вмить замерзають думки.
І надворі не той світ, що й вдома, безлюдний.
Він поржній без запаху свята Різдва,
Без ялинки й червоних носів на морозі,
Без гарячих какао й матка пирога.
Він самотній і тихий, такий ілюзорний,
Щось чарівне десь поряд, а настрій застиг.
Сніговик споглядає на космос та зорі,
Може знає, що Санта десь в небі летить.
