Казковій осені пора,
Запрошує на бал до саду...
Виблискує жовта листва
Неперевершених нарядів.
Вітер вальсує ще зрання,
Не має втоми цей вітрисько.
Берізка робиться сумна,
До листопаду дуже близько.
А там і перший сніг прийде,
Разом з дощами та морозом
І серденько струмка скує,
Вже не впадуть осінні сльози.
Казковій осені пора,
Де золоті від літа бризки...
Буває робиться сумна,
Як хтось опустить хмари низько.
