Там краплі дошу, що замерзли на травах.
Там тиша, яка відчувається вранці.
Там листя так схоже у жовтні на спалах.
Там Місяць і зорі, неначе коханці,
Ховаються в темнім нічним оксамиті ...
Серпанок рожевий зітре їх під ранок.
На жаль, та короткі чудові ці миті,
Що осінь дарує мені наостанок.
А потім зима білим пір'ям прикрасить
На локонах грудня чудний капелюшок.
І ватру осінню снігами пригасить...
А я заховаюся серед подушок
Накриюся коциком, вип'ю глінтвейну
І буду дивитись, як білі сніжинки
Притрушують цукром замерзлу алею.
Як тихо зникають яскраві віддтінки...
16.10.24