Мабуть зустрінемось на мілині-
На дні із незгоди , розпачу й болю.
Там, де від світла залишились зорі
Там гріє спогад про дім в чужині
Мабуть промовчимо на мілині
В крику без голосу про наболіле
В місці мільйоннику , як у пітьмі
Блудиш самотньо в пошуку долі
Мабуть відгородимось на мілині
У беззмістовні пустій і мрійливій
Щоб відпочили думки сумні
Про реальність смутну і прозору.
Точно піднімемось із мілини
Віриш ? все вийде , хай навіть й поволі .
Бо часто дороги колючі й тяжкі,
Коли йдеш по поклику душі і долі.
