Жовту стрічку вплела верба в коси,
клен одягнувся в багряний жупан.
Сипле в трави туман сиві роси,
Дуб в оксамиті міднім, ніби пан.
Завітала до нас знову Осінь.
Листячко жовтень цілує в саду,
тішить зір ясна небесна просинь.
На побачення до Осені йду.
І любуюсь цією красою --
чаклунка зачаровує мене!
Ранок золотой, вмитий росою,
серденько моє у полон бере.
Десь зникають всі жалі-печалі,
спокій в душі тимчасово несу.
Не важливо, що там буде далі...
Вірші пишуться про Осені красу!
