Задимлені ночі проводять до світла...
Холодні ночі: знову запах льоду,
Осіння чаша - тепло-жовтий мед.
Пастельні хвилі: їм немає ходу,
Лягли на іній,.. мов живий мольберт...
Самотні очі знали подих кави,
Тікали вдалеч, якось мимохіть.
Усе шукали часу до забави,
Їм також треба... все ж когось любить.
Безпалі зорі знов торкались неба
І падав шелест, мов луна, до ніг.
Все надто легко, щоби збутись креда,
Аби лиш подих... щось лишити зміг...
07.09.2024