Серпень ніжним оксамитом оповив Карпати,
В'ялив трави розмаїті, пряним ароматом.
Грала річка в водограях сріблясту кантату.
Дарувало сонце річці золоту оранту.
Гей майнув він на вершину
крізь ожину
Вище серпня по стежині...
руки в небо наче крила.
Споглядав він соти раю
Любо килимами вбрано.
Оберталася планета... од війни
до миру.
На горі стара виднілась солдатська могила.
Скоро в Суми - горя сурми кинжали і каби.
Трощать бусурмани богом даруване.
На вершині вітерець сльозу обтирає розкажіть Карпати що ж то буде далі.
Тихо впало яблучко тільки він його почув.
Милувавсь Карпатами досхочу.
В філіжанці зіроньку вечір любував.
Хтиво вечір ковдрою укривав.
Завтра на схід сонця солдат прямував.