Ти лилась водоспадом по спраглому тілу моєму,
Поцілунками вкотре діставшись до центру вогнів.
Відчайдушно Стожари вмикали взаємні роз’єми,
Проникав дикий струм через шкіру і там шаленів.
Там здіймались цунамі, підносячи душу до Бога,
Розкривалися квіти бажання із трунком п’янким.
Ми з тобою нараз Макрокосм утворили з нічого,
Він напрочуд безкраїм удався, зоставшись таким,
Як хотіла любов обопільна під небом розкішним,
Ти лилась водоспадом, я плив, розчинявся в тобі.
Мандрували далеко удвох, навіть виміром іншим,
Поступово з’єднавши до купи синхронність орбіт.
19:50, 09.01.2021 рік.
Зображення: https://www.pinterest.ru