Пульсуй надалі стертістю подій...
Якщо я зустріну тебе на розпутті,
Якщо передбачу твою німоту,
Зі́йде віками луна у безлюдді,
Аби полонити живу пустоту.
Якщо закричу, що не зможу чекати,
Якщо доленосно посію весну,
Лий бездоріжжя, аби відчувати,
Як відпускаю сумну пелену.
Дихай, коли я порушу мовчання,
Тисни у прірву медових очей.
Ми перелюбимо все до зізнання,
Коли намалюємо подих ідей.
У мить, як наважуся бути без тебе...
Майся подолами кованих вій.
Коли заречуся узяти на себе,
Стану холодна, мов дума подій...
11.05.2024
Пречудовий вірш! 
