Прощавай, вже не пройдем у парі з тобою за руку,
Все, що мало початок, поставило крапку, кінець.
Заблукали з тобою між власних ілюзій, ні звуку
Не почути сьогодні, життя повело навпростець
До історій самотніх, можливо до кращих прелюдій,
Відтепер хаотичність і лад переплутали крам.
Народилося дійство нове, щось померло у лютій,
Безкінечній війні за любов, перейшло в тарарам.
Прощавай, усвідомлено скиглять колишні хвилини,
Нам удвох не судилося втримати шарм висоти.
Розплітаються миті життя, їх ніщо вже не спинить,
Поступово зневір’я відкриє примарність мети.
А на згадку – залишиться спогад про втрачену щирість,
Проросте будяками минуле на цвинтарі днів.
Відлетять передчасно птахи поцілунків у вирій,
І сховає зима нашу близькість у сніжній труні.
21:10, 18.10.2020 рік.
Зображення: https://fotostrana.ru
