Минав чергови́й непримітний день
Із тих, що пройшли й забулись.
Краєчок зорі виглядав з-за вишень,
Коли ти мені всміхнулась.
Вечірньому небу такий контраст,
Мов шум на старих кіноплівках.
Стояв зачарований і дивувавсь
Промінню в твоїх повіках.
По шкірі гуськом розповзлось тепло.
Посмійся ще, рідна, трішки.
Усмі́шок багацько у мене було,
Твоя - особлива усмі́шка.
