ТИША
А ти безцінна, тише. Ти - жива.
Десь залягла, що годі й відшукати.
У часі галасу й гарматних канонад
тебе щоранку прагну приміряти.
У прихистку твоїх безпечних рук
мій спокій захищає свої грані.
Сльоза беззвучна силою молитв
зрізає шквали вітру в океані.
Ховається у скошеній траві.
У літньому віночку з дивоцвіту.
Одне обличчя має у війні
і зовсім інше в мирнім плесі світу.
Крихкою павутинкою летить.
Шалена коловерть собі гарцує.
Війною знищена дитина мертво спить,
а світ біснується, не бачить і не чує.
В режимі тестовім сьогодні Божий день.
Нам шальки терезів не розхитати.
В час усамітнення, в блаженстві тишини
знайти свій спокій і не відпускати!
