Король поезії з короною сонетів:
Двох сотень близнюків, засуджених на смерть,
Кастрованих пером і шитих в круговерть
Порожніх внутрішньо затяганих куплетів!
І низьким гонором набитому ущерть
Владиці римувань та силабічних сплетів
Ніхто не дорікне зі словоблудних кметів,
Бо він таки довів свою букварну вперть.
Лиш блазень весело за кожним поворотом
Образливі співа йогомосці рядки:
«Нехай у царстві всім прославлюсь ідіотом,
Та трон би дудочці віддати за гудки
Разом із гордістю й віршованим почотом,
Адже у них, бодай, нові якісь гадки».