Ліпить березень злючені сніжки,
Цілить ними у серце моє,
Кіт Ваш ходить до нашої кішки
І ночами нам спать не дає.
Дмитро Іванов
Ліпить березень злючені сніжки.
Ставить серпень похилі стіжки.
А Ваш кіт все до нашої кішки
Крізь чагарник торує стежки.
І дощенту вже витоптав клумбу,
Глек розбив та розпатрав газон.
Нам ушкварив на тумбочці румбу
Ще й нахабно загадив балкон.
А на ґанку нічні серенади -
Жах в квадраті, у кубі кошмар.
І Рябко не дає тому ради,
Цей гріховний не вистудить жар.
Кішка в мене шляхетна й цнотлива,
Втім, давно віддалася б йому.
Кошенят чотирьох народила б,
Повноцінну створила сім'ю.
Дурить голову нашій пухнасі
Ваш зухвалий рудий Дон Жуан.
Їсть охоче сметану, ковбаси,
Лазить спати до нас на диван.
Та не кавкає ніц про весілля,
Про любовно-оманливий дим.
Бідна кішечка до божевілля
Закохалась і тужить за ним.
Не збагну, що робити із ними.
Вік дівочий спливає, як мить.
Приставайте до мене у прийми.
Власним прикладом будем їх вчить.
Гарний гумор
