цеглина до цеглини
цеглина до цеглини
цеглина до цеглини
щодня й щороку
вище й вище
росте мур самотності
й відчуження
з кожною образою
з кожною зрадою
з кожним розчаруванням
росте наша китайська стіна
наші змійові вали
наша лінія манергейма
за якою ми причаїлися
у повній бойовій готовності
під міцною бронею скепсису
з повним магазином убивчих фраз
під прапором тотальної самотності
ми й справді схожі
на змерзлих дикобразів
які повсякчас туляться
один до одного щоб зігрітися
але наштовхуються
на гострі колючки
