Підселилася в серце самотнє, прибульцем невидимим,
Неймовірна присутність твоя, розійшлась не на жарт.
Ох, йому непереливки, шириться пристрасно жар,
Вщент згорати, натомість мандрує вогнями відкритими.
І виходить із коми, зі сну летаргічного, пломенем,
Набуває природжених рис, відкриває свій шарм.
Мов на крилах прозорих у світ гомінкий вируша,
Відшукавши кохання взаємне, між зорями зронене.
21:03, 03.12.2018 рік.
Зображення: https://pixabay.com
