Ти йдеш від нас ще зовсім молодий,
Хоча, здавалося, ще жити й жити.
Ми молимось, прощаємось, а Ти…
Душа летить, а тіло йде спочити.
Мабуть про щось в житті Ти мріяв,
Можливо, сильно щось бажав.
Творив, любив, і був щасливий.
А батьком… Батьком Ти не став.
Не встиг… Не встиг… Ще зовсім молодий.
А так хотів ще стільки всього!
Ти мріяв світ зробити кращим,
Ти мріяв про сім’ю і класного малого.
Ти йдеш від нас ще зовсім молодий.
Ти йдеш від нас, лишаючи слова:
«Живи ГІДНО, допоки Ти живий,
Бо невідомий ЧАС, як скінчиться життя».