Батько із матірю сина ростили,
Щоби на старість опорою був,
Щоби у нього роскинулись крила,
Щоби злетівши він щастя здобув.
Виріс синок в ньго виросли крила,
Він їх розправив і в небо взлетів
І з неба побачив, як рідна країна
Стогне від вибухів бомб ворогів.
Мамо і тато, він крикнув їм з неба,
Земля наша рідна палає, горить
Пробачте, але мені в стрій стати треба,
Щоб Україну свою захистить.
І ось з ворогами синок їхній бється,
Мамо і тато від страху тремтять,
Смерть біля сина гадюкою вється
Снарядом чи кулею хоче дістать.
І в тій боротьбі козаком хлопець став той
В руках замість щаблі блищить джавелін
За ним Україна за ним його мати
І ми всі прикриті від ворога ним.
Шумлять поля жовті і небо синіє
І він серед поля стоїть як Геракл,
І тим самим поле надію живиє
Що переможе в боях цей юнак
