давится солнце вечерней усмешкой, давятся люди,захвачены спешкой... я провожаю холодный закат. секундная стрелка спеша невпопад, вечное время гоняет по кругу. я никогда о тебе не забуду...
ID: 100091 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 29.10.2008 08:21:32 © дата внесення змiн: 29.10.2008 08:21:32 автор: Алексей Ерве
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie