Раділи закордоном,
Коли вбивали матір,
Фальшиві патріоти,
Тепер лише прозріли,
Що гріх не тим прощали.
Ніхто не винуватий,
Що єдності немає,
Що кожен сам за себе
У полі виступає.
Залишилось недовго
У крові вік тонути,
І чути над собою
Одні чумні прокляття.
Давно пора боротись
Із злиднями такими,
Що очі вибивають
Лише правдивим, вірним,
А наволоч ехидна,
Що все купила в світі
За спинами голодних
Будує справедливість.
