Я стану гарячішою за сонце,
Мов спритний вітер обкручу планету,
Лиш прочини для мене ти віконце -
Заллю я світлом твого серця кабінети.
Пройдись зі мною. Політаєм може?
А як ти думав, ми ж вві сні, дурненький.
Це так красиво: два створіння божих
Ширяють в небі, ніби янголи маленькі.
Спинись, поглянь мені у вічі.
Хіба не чарівна сьогодні мить-примара?
Так ніжно, затишно і таємничо...
О, світла ніч! Глибока і безхмарна!
Зійшла роса, яка світанок наближає.
Невже усе? Закінчилась мара?
Промінчик перший нас з тобою розлучає.
Ще буде час, продовжимо. Пора.
