Вас, звісно, це здивує, але в місті жили лише чорні птахи, які живилися недоїдками цих істот.
Ніякої користі від цих птахів не було, вони навіть не співали. Із всіх тварин, яких я тут помітив,
окрім білого вовка, були лише Сіролази – маленькі, слизькі та бридкі змії-глисти, які з’явилися
одразу після дощу.
Зовсім не зауважуючи білого красеня, селяни продовжували працювати в полі.
Звісно, в нашому світі ніхто б в такий час не обробляв землю, але тут все не так. Споглядаючи,
як білий вовк тікав від нас все далі в безкраї поля, я враз усвідомив, що він єдиний, хто відчув
нашу присутність.
