Коли хвилини мов пісок,
години ніби камнів брили;
Золоті дні, як колосок-
пливуть за вітром невловимо.
Вони короткі і гнучкі,
кожного ранку все сильніші;
Бувають темні і сумні,
холодні і цілком безбарвні.
А можуть бути світлі і веселі,
і линути мов пісня до душі;
Безмежно теплі, в сяючій основі,
завмерши в неземній красі.
Обидва стани мають право бути,
їх люди ігнорують в метушні;
Як добре те що можемо ми жити,
не думаючи про якісь там дні...
Повз нас життя проходить стрімко,
і кожен день лише коротка мить;
Земний пейзаж минає дуже швидко,
в очах безмежна голуба блакить...
для І.Ч.
1998-2007