Є давні красиві слова
Наповнені змістом по вінця.
Їх суть то душі глибина,
То як оберіг українця.
Одне з них звучить як струна
Із давніх давен і донині.
Неначе по горах луна,
Чи плескіт ріки – Берегиня!
Це та що обійме крильми,
Зігріє, вдягне, нагодує.
У спеку чи холод зими
Завжди молитвИ твої чує.
Це мамина ласка й тепло,
Дружина як вільна княгиня.
Сестринська любов і добро,
Це очі дочки сині-сині.
Це віра, надія, любов,
Підтримка і хатня богиня,
Молитва у сотнях церков
Оце все і є БЕРЕГИНЯ!
