Останній дзвоник (зі збірки Думи мої кольорові…. )
Чому мушу вагатись?
в собі не розібратись.
Два дні, що важать цілий рік,
хоча здається надто звик.
Події все перевертають,
думки безглузді навівають.
Раніше думав так, тепер інакше-
думки новітні - певно краще.
Хоча давно не розумію-
навіщо віднайшов надію?
Якби без лиха обійшлось?
але інакше повелось.
Серед оточення я мрію,
мабуть занадто серце грію!
Воно згорить неначе в пеклі,
а сни яскраві, навіть теплі.
Роки летять, як в небі птах,
їх вже не втримаєш в руках.
Лунає спів життя гучний,
як журавлиний - теж сумний.
1997-1998
