Накриває знаєш по чорному...
Важко дихати навіть часом.
Одні біль запивають, інші
Топлять її у віршах.
Тяжко жити, чувак, все це від сприйняття
Подивись на того кому болить, кажуть легше стане..... Та ні, втричі сильніш болить.
Чому все буває так?
Одні здались через довбаний рак,
інші думають що живуть,
Та насправді ніколи щасливими не були.
Доросле життя то реально срань.
Сім викидів і дві доньки….., які ніколи
не будуть такими, яких уявляєш ти!
Знову йду у запой віршІв Малярика,
Виливаю свої на папір..
Стараюсь збагнути щастя.
Та поки лиш тільки БІЛЬ…